- звучний
- гучны
Українсько-білоруський словник. 2013.
звучний
Смотреть что такое "звучний" в других словарях:
звучний — а, е. 1) Який чітко і виразно звучить; гучний і чистий. Звучний голос. 2) Який видає чисті, дзвінкі звуки … Український тлумачний словник
звучний — прикметник … Орфографічний словник української мови
звучність — ності, ж. 1) Якість за знач. звучний 1), 2). 2) перен. Популярність, славнозвісність … Український тлумачний словник
звучно — Присл. до звучний … Український тлумачний словник
міцний — а/, е/. 1) Який важко піддається руйнуванню, псуванню (важко ламається, б ється, рветься і т. ін.). || Якого не можна порушити, зруйнувати; який довго існує, триває, тримається. 2) Фізично витривалий, сильний, дужий. || Який має велику силу або… … Український тлумачний словник
свіжий — а, е. 1) Який не втратив своїх природних властивостей, своєї якості. || Щойно приготовлений. || Недавно або щойно зарізаний, зірваний (про квіти, рослини). || Недавно скошений (про сіно, солому). || Якого не піддано солінню, маринуванню,… … Український тлумачний словник
голосний — 1) (про голос, звук який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий,… … Словник синонімів української мови
дзвінкий — 1) (про звук, голос, сміх тощо який звучить високо, чітко й сильно), дзвенячий, дзвенючий, металевий, голосистий; срібля[и]стий, срібний, кришталевий (мелодійний, чистого звучання) Пор. голосний 1) 2) (який видає чисті, сильні звуки),… … Словник синонімів української мови
кляпс — пса, ч. Ол. Шльопанець, легкий але звучний удар рукою … Словник лемківскої говірки
